З третього по дванадцяте серпня в Старому Острополі у Домі Марії проходило скликання 1 курсу ФШЄ. Хочу поділитися своїми враженнями. 
Перший раз на скликанні 1 курсу я була в Красилові у 1996 році. Потім через форум, через сайт Персональної Спільноти, через ділення та фото бачила розвиток ФШЄ та його учасників. Цього року як першокурсниця я приймала участь у скликанні від початку до кінця. Це щось неймовірне! Яку силу та міць діяння Святого Духа я досвідчила! Вірую, що Дім Марії в Старому Острополі – це дійсно новий санктуарій – святе місце, через яке діє Святий Дух. Тут народилось джерело Божої благодаті, присутня Богородиця та уся Церква, небо єднається з землею. 
Яка велика різниця між подіями, що відбувалися рік тому і теперішнім часом. Кожний день на кожній молитві: під час Меси, чи після Меси, чи на Адорації, чи просто на спільній молитві йшли пророцтва про зцілення і тут же свідчення-подяка за ці зцілення, які дійсно відбулись. Які щирі, чудові свідоцтва переміни власного життя, життя в подружжі! А скільки сліз очищення кожен день. Які дивні захоплюючі лекції, а після них ділення. Здається я все це чула стільки разів, але все по іншому, більш глибоко, повно, у більшій єдності з Богом. 
А скільки людей! Багато слуг, помічників, чи просто учасників скликання приїжджали тільки на 2-3 дні. Тому загалом я бачила близько 200 осіб, хоча Дім Марії може прийняти тільки 50. Бачила більше 10 подружніх пар, та цілі родини!Молодь, діти!.. І все в єдності, радості та любові! Я була у великому подиві ще й тому, що відчувала – це моя родина!.. Всі такі різні, неповторні і талановиті!.. Скільки дотепних сценок та релігійних пісень, пісень прославлення почула, побачила. 
А яка чудова погода супроводжувала нас. Ми двічі виходили на природу, а в суботу відбулось паломництво. Дивились також мультфільм «Король Лев», художні фільми про Святого Франциска та про Різдво Христове. Можна було б окремо писати про кожну лекцію, про кожне братерство, про кожну особу. Тепер розумію фразу Євангеліста Йоана, який говорить, що якби написати все, то не вистачило б паперу. Найголовніше – міцне досвідчення любові Бога, Його присутності в нас та між нами, Його діяння. Подяка Богу та Богородиці 
Слава Ісусу Христу! Господь також і мені подарував можливість бути на скликанні першого курсу на початку серпня, ми були разом з сином Володимиром, а також була моя мама. Дуже радію, згадуючи той час проведений в домі нашої Матусі Марії. Були дуже чудові конференціі, на яких Господь відкривав багатого нового для мене. В цьому році дуже досвідчила себе улюбленою донькою небесного Татуся, а також особливим чином зрозуміла, что сама я є слабкою і тільки в Господі моя сила та допомога, без Господа навіть не зможу помити посуд чи прибрати в хаті, не кажучи вже про те, що сама себе(своє подружжя) спасти не зможу, тільки Ісус є тим ліфтом, який піднімає мене до Еона- кола Божої благодаті, з-під якого я вийшла із-за своїх гріхів. Ще Господь мені відкрив, що маю слухати Ісуса, який промовляє до мене вустами мого чоловіка, і слухати тільки його, а не подружок чи іншіх. 
Господь мене дуже рясно обдарував на цьому скликанні сціленнями через пізнання слуг. На сам перед він виликував мої відносини з сином, верніше я не могла собі простити того як я відносилася до старшого сина з малку, хоча не раз з цього сповідалася, а Добрий Татусь дав мені зрозуміти, що Він не хоче пам"ятати и не докоряє мене цим, а тільки я себе картаю за те, що Ісус давно вже викупив на Хресті. Потім було сцілення моєї щитовидної залози и вже під кінець скликання - моїх яєчників. За все щиро дякую Папочке и прославляю Його! 
Ще дуже раділа сціленням брата, в якого також як і в мене наднирникова недостатність. Через це сцілення, в мене на очах, Господь дав мені надію і на моє сцілення, в мене з"явилася до Нього така велика довіра, що все буде в свій час. Дякую Татку! 
Дякую Богу за все, за всіх братів і сестер на цьому скликанні, за слуг та помічників, за брата Казиміра! Юля 
Хочу поділитися тим, що саме дуже міцно вразило мене під час скликання першого курсу ФШЄ в Старому Острополі.
Я є улюбленою донечкою мого Татуся.
Він любить мене і Його бажанням є те, щоб я повірила в цю любов. Щоб довірилась їй безумовно.
В час скликання Господь відкрив яким є ще зраненим моє серце і якими болючими є ті рани. Бо йду за болем і роблю боляче іншим. особливо тим, хто поруч. В усьму, що не вкладається в схему мого життєвого досвіду сприймаю, як загрозу, тому і ображаю навіть тих, кого кохаю. Живу ще своїм старим "сиротським життям" - життям без Любові Татуся. Та саме на скликанні я почула Добру Новину : Я НЕ Є СИРОТОЮ. Я Є ДОНЬКОЮ СВОГО НЕБЕСНОГО ОТЦЯ. І прийшло розуміння того, що мій Татусь хоче сцілити моє серце, звільнити мене від страху болю, щоб я змогла стати вільною від самої себе, стати Його донечкою не тільки за паспортом, але й в дійсності, щоб могла чинити Його волю.
Прошу Духа Святого про відвагу сказати "так" і підти по шляху чогось зовсім нового і незбагненного, бо то є шлях Божої дитини. Шлях який пройшов Ісус.
Таня Клара
|
