Хочу поділитися своїми досвідченнями зустрічі з Ісусом на скликанні в Острополі. Цього разу Господь з особливою проникливістю говорив до мене про велику, безвимірну ціну, яку Бог заплатив за моє особисте спасіння. Особливо гостро відчула це на спільній молитві, коли СВятий Дух (уповаю, що саме Він!) дав мені побачити себе на лаві підсудних, у залізній клітці, як страшного карного злочинця-вбивцю. Я бачила в уяві судове засідання в той момент, коли зачитував Суддя звинувачувальний присуд. Перед ним лежали стоси моєї "справи", він гортав сторінку за сторінкою, перераховуючи всі мої злочини (Боже, цей список був нескінченний!). З кожним словом я просто глибше і глибше занурювалася у жах, розуміючи, що зі мною буде за такі злочини. І нарешті перелік провин закінчено, зараз пролунає ВИРОК! У цю хвилину Суддя тихо промовив: "Не бійся, дитино, твою провину бере на себе мій Ісус. А ти вільна" На мить в залі і в цілому світі запанувала мертва тиша, ангели застигли в повітрі з широко відкритими від здивування очима. А в мені лунко звучали слова: "Цього не може бути! Так не буває!" Двері моєї клітки відчинилися, я зробила крок - і опинилася в обіймах Отця. Ніби відповідаючи на моє "Цього не може бути", Суддя-Господь тихо, ледь чутним шепотом (Він, очевидно, відчував страшний біль) промовив: "Так любить Моє Серце! Такою є справжня батьківська любов!" Можливо, ви подумаєте, що це лише емоційна уява жінки. Можливо! Але серце моє по-справжньому розтануло в цих батьківських обіймах, це була Моя зустріч з Любов"ю Бога-Отця, з Милосердям Ісуса - Його коханого Сина! Принагідно хочу нагадати, що наступне скликання в Острополі відбудеться 17-19 лютого (І курс), а от зустріч у березні для 2-3 курсів перенесена з 2-4 на 9-11 березня через зміни святкових днів у державі. Чекаю на зустріч з вами і з Господом! с.Людмила
|
