Неділя
19.11.2017
22:55
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сайт Спільноти ФОС в Старому Острополі

Головна » 2012 » Травень » 4 » Перший курс 2011 року склав цьогорічні іспити
00:25
Перший курс 2011 року склав цьогорічні іспити
Велика радість в моїй душі, бо я була разом з вами в Острополі, і на зустрічі першого курсу. Господь такий до мне добрий, що подарував мені цей час, разом з вами слухати Ісуса, працювати, славити Його.

Ісус в цей час говорив, що Він народжує мене через слово і через руку. Що Отець обіймає мене - однією рукою - Ісусом Христом, і другою - Духом Святим. Я вдячна Йому за те, що Він мене постійно відновлює, постійно народжує, постійно провадить. І за добру і лагідну Його руку, і за тверду Батьківську руку з якої можу приймати правду про себе також дякую Ісусові. Отець небесний знову повторював ті слова: "Ти моя - донечка" мене дуже доторкали вони. Я пригадувала той час, коли з тих слів народжувалась, і мій хребет з м'якого ставав твердим. Брат говорив, що важливо ті слова говорити своїм дітям, хто їх має, а я думала про те, що повинна ті слова говорити людям яких зустрічаю, яким хочу передати Божу любов - ті слова Отця, такі важливі. Колись вони мене переконали в тому, що я Отця, що я важлива для Нього дуже сильно!!!! ті слова мають в собі міць любові, яку має до мене і до усіх нас Отець, і треба мені їх передавати іншим.
Одним з завдань для братерств було втілити в танці - тайну Воскресіння, і що це в житті людини означає. Вийшли різні варіанти. Одне братерство навіть самі придумали пісню, під яку танцювали. Запали мені ті слова в серце: "ой устань-устань моя квіточко, ой устінь-устань моя діточко.." я в той момнт у серці відчула, як Господь боліє, щоб душа встала від смерті, і жила. Як Він переживає, як УСЕ робить для того.

На молитві Ісус провадив нас підійти і доторкнутися до шат Ісуса, принести Йому в тому жесті увесь свій біль. І ми підходили до Ісуса в пресвятих дарах, доторкалися Його шат, і я була свідком того, як багатьох Ісус визволяв з їх тягарів, хвороб тілесних та духовних. Хвала Йому, що і сьогодні, як дві тисячі років тому Ісус діє так само, з такою ж любов'ю.

На завершення учні першокурсники складали іспит.

За все подяка нашому доброму Авва, нашому старшому брату Ісусу, і нашому другу Духу Святому.

До зустрічі з вами, перешокурсники, на другому курсі. 

с.Діана-Агнесса

Дорогі Брати і Сестри, хочу подякувати Вам і Ісусу за можливість побувати в Острополі на скликані 1 курсу. За зустріч з Богом Живим через Його Слово і присутність всіх на тому Скликані. Дух Святий доторкався самих слабких, укритих і болючих місць мого серця ( великої туги за отцем), і теж мого егоїзму. Це виходило через сльози і біль, але пізніше досвідчувала полегшення мого серця. Ісус лікує моє серце. Не могла стримувати тих сліз перед всіма, не хотіла якось жаліти себе, але бачила, що це просто запрошення бути собою в такій слабкості. Усвідомлюю по новому з допомогою Святого Духа як без міцних, здорових відносин з Отцем не можу просто жити, будувати звичайних братерських відносин із людьми, не знаю себе і не можу бути в Його справах через конкретні маленькі щоденні справи. Ісус є поряд мене і запрошує мене до «Танцю» ( на братерському вечері був між іншим вальс і було в мене велике бажання танцювати з Ним; хоч в моїх ногах є параліч і непевність), запрошує подивитись на моє життя не так дуже «серйозно» (так я дивлюсь: бути у всьому досконалою, правильною і не помилятись) а як «танець» в якому Він провадить . Я не вмію Його любити, не вмію з Ним жити, але Він дивиться в мої очі і каже що це другорядне, адже Його Любов до мене і близька присутність є чимсь набагато важливішим ніж моє невміння ( слабкість, егоїзм, біль, злість, гріх….). Моє життя може бути таким танцем, Він очікує моєї довіри і погляду . Тоді все буде легким. Він поведе Своїми дорогами любові. Поведе на хрест, бо він приходить в Своєму Милосерді до мене з Хреста, але це буде з любові і для Любові. Так як Він це доконав для Отця і мене. Звичайно це нелегко переживати в щоденності, подивитись на себе в люстро яким є брати і сестри, але це дорога до справжнього життя і до Ісуса. Коли нічого не можу вже зробити, тільки в тиші тривати перед Ним з таким серцем і просто звертатись серцем – «Ісусе, я довіряю Тобі….». Довіряю моє серце, яке вже нікому не довіряє, в якому так багато мурів і застережень але одночасно і очікувань від себе і інших.

На днях при спільному короткому читанні незатвердженої регули св. Франциска до мене промовили слова «чинити покуту». Св.Франциск запрошує всіх чинити покуту. Ісус запршує мене не боятися бути грішною і слабкою, бо тільки ця правдива свідомість себе відкриває серце на правдивий спосіб життя – Чинити покуту: віддавати належне Богові і братам і теж любити (приймати) себе в цілій своїй слабкості і грішності . Ці слова в моєму серці розбивають валшиву уяву про себе і інших. Це світло Господнє котре випроваджує мене з підвалів і в’язниці, де довгі роки сиділа укрита з осудженням себе і інших і це породжувало щораз більші страхи і замикало мене в собі. Ісус запрошує мене чинити покуту – розмовляти з людьми, виходити до них, бути з ними, хоч не знаю як маю їм служити. В сьогоднішньому читанні з діянь апостолів Павло говорить до хворого: «стань просто на ноги!». А Ісус до мене: « залиши ідеалізований світ себе самої і інших, прийми реальність гріхопадіння і любові Бога, Отця, повір мені довірся. Зачни ходити твердо по землі через віру в Мене»

сестра Люда .


Переглядів: 247 | Додав: Diana | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: