Неділя
19.11.2017
22:50
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сайт Спільноти ФОС в Старому Острополі

Головна » 2012 » Березень » 13 » Святий Дух повів Ісуса у пустелю саме для того, щоб там дочекатися мене!
01:06
Святий Дух повів Ісуса у пустелю саме для того, щоб там дочекатися мене!


Щойно закінчилося скликання в Острополі, тож поспішаю поділитися з вами тими великими дарунками, якими щедро наділив нас Ісус. Вже перша зустріч з Господом відбулася на початку скликання, коли брат говорив з нами про істинне значення  Великого посту. 

Ми ще раз звертали увагу на Ісуса, якого Дух повів у пустелю, і через брата Казимира той самий Святий Дух запрошував кожного з нас увійти в пустелю наших власних стосунків з чоловіком/дружиною, дитиною, сестрою/братом, сусідкою, співробітником тощо. 


Справжній Піст, як я тепер зрозуміла, полягає не в тому, щоб тільки узяти на себе якомога більше найсерйозніших відречень, ходити на Хресну дорогу, співати Гіркі жалі чи активізувати справи милосердя. Це важливо, але не це є головним. Ісус запрошує мене на пустелю, випалену вогнем образ, непрощення, несприйняття, страху. Великий Піст - це нагода дозволити Господу пролити на цю безплідну землю живу воду Свого Милосердя, оживити пустелю і перетворити на квітучий сад, де кожна людина захоче посидіти під тінню зеленого дерева, скуштувати солодкі плоди Любові.


Коли на ранковій молитві в неділю ми в тиші спілкувалися з Ісусом, присутнім у Пресвятих Дарах, я з відчаєм переживала таку неочікувану і страшну правду про своє життя: навколо мене величезна пустеля. А я ж думала, що давно вже все ОК у моєму житті! Усвідомивши це, я просила Духа Святого, щоб дав мені мужності вийти на самий центр цієї пустелі, де мене вже чекав Ісус. Виявляється, Святий Дух повів Його у пустелю (ну тоді, давно!) саме для того, щоб там дочекатися мене!


Я була шокована цим відкриттям! Господь утішив мене і пояснив, що я не знаю глибини Божої, що моїми поверхневими релігійними практиками (формальністю в молитві, виконанням релігійних обов"язків тощо) я просто ганяю по пустелі пісок.Щоб перетворити пустелю на сад,  потрібно копати криницю, шукати джерело.  Правду кажучи, я не дуже зраділа цьому. Я ж думала, що Ісус зробить усе сам, чудовим способом - раз! - і навколо все зазеленіло! А тут треба копати. Але Він пояснив, що так я зможу по-справжньому цінувати те, що відкриває про Себе Бог. Що спочатку справжньою радістю буде для мене навіть те, що земля в копанці стала ледь вологою, потім виступить перша вода і буде здаватися мені каламутною, непитною, але з часом джерело наповнюватиметься і зростатиме, а я побачу, як навколо кринички проростатиме трава, потім кущики, зазеленіють тоненькі деревця і нарешті розростеться справжній оазис.Ісус буде увесь час поруч, копатиме разом зі мною і підтримуватиме Своїм Духом. Ісусе, я так хочу робити це разом з Тобою і бути по-справжньому щасливою, коли до джерела, відкритого Тобою в моєму серці, будуть приходити мої рідні, друзі і втамовуватимуть спрагу Любові. Святий Духу, підтримуй в мені цей запал, цей вогонь, щоб я не втрачала віри, не опускала руки, не здавалась, коли прийде втома, розчарування. Дай мені благодать спиратися не на мої емоції, а на Твою вірність.

 Дякую Тобі, мій Господи!






















Переглядів: 310 | Додав: Diana | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: