Хочу трішки поділитись з вами тим, що Господь відкрив мені на скликанні в Рибачому 16-18 березня, і хоч нас було не так вже й багато, але слова Господа, що де в двох або втрьох збираються в Моє ім'я, там я серед них, укріплювали і були дієвими.
Господь показав мені, що означає по справжньому вийти на пустелю в час посту, що я сама не можу побачити в своєму серці без Духа Святого тієї мертвоти, що маю запросити Духа, щоб повів мене на мою пустелю, адже піст не полягає в тому, щоб придумати якісь постанови і в залежності від того чи дотримуюсь їх чи ні в цей час. Буде залежати як добре я пережила піст.
Насамперед піст полягає в тому, щоб побачити ту пустелю в собі і зустрітися з Господом там, віддати Йому все те недобре, від чого залежна, що забирає життя і не боятися прийняти в собі ці погані сторони себе, назвати це по імені. Мені дуже важко змирятись з тим, що в мені є щось погане і коли воно відкривається, то хочеться автоматично кудись заховати, відкинути і не признатись ні собі ні іншим ні Богові, що це моє, але це велика неправда і самообман і чим більше я буду це в собі невизнавати і неприймати, тим більше віддаляюсь від правди, яка визволяє.
І прийняття цієї правди про себе неможливе без внутрішнього переконання, що я донька Божа, що Господь мене любить безумовно, не дивиться на те чи я більш добра чи менш, коли згрішила то менш любима... це все обман і фальшиве уявлення про Бога, насправді так відкривається що ще не знаю свого Отця, маю свої якісь уявлення про Нього.
Лише через розіп'ятого Ісуса можу пізнати правдивий лик Отця, Любові ,яка полюбила аж до смерті тоді, коли ми всі були грішні і розіп'яли Його Сина.
с.Люба
Отримала від Бога дар прощення для своєї свекрухи та собі. А також розуміння того, як мені переживати Великий піст тепер.
с.Світлана
$IMAGE21$
|
