сайт Спільноти ФОС у Старому Острополі

КАПІТУЛ ФШЄ 2014 В ОСТРОПОЛІ

Diana — Mon, 05 May 2014 15:02:31 GMT

Христос воскрес, воістину Він живе!!!!

Одні з найважливіших слів, які доторкали серця. Апостоли в перший час не проголошували ні про що інше, крім того, що Ісус воскрес. Він страждав за наші гріхи, помер, воскрес і живе. Коли апостоли проголошують, то воскресінням пронизане ціле їхнє життя, і проголошення. Я учень воскреслого Христа, і повинна жити Воскреслим.

Господь звернув мені увагу на те, що часто мої проблеми такі великі-великі, а Ісус в порівнянні з ними такий маленький-маленький...але це не правда!!!

Апостол Павло коли проголошує...був побитий камінням...інші учні думали, що його убито, витягнули, а він обтрусився і пішов далі проголошувати Ісуса. Шалений??? Дурень??? Чи той, який повірив у воскресіння, хто жив у цьому житті так, щоб перейти до Воскресіння.

Учні путі Господньої, називає християн святе письмо. Це означає для мене, що та путь за Ісусом Воскреслим є для мене, і відкривати сліди за Ісусом, це не просто сценка, а це крок за кроком відкривати свою смерть, і Воскреслого Ісуса, Який і мене хоче оживляти. Дуже доторкалося слова, що саме у моменти моєї слабкості, невірності, слабкості, падіння...Ісус є близько, шукає мене, як Пастир Овечку.

Ікону доброго Пастиря Ісуса подарувала для школи сестра Галя, що живе в Острополі. Ісус стоїть на коліні перед тією овечкою, щоб схопити її, яка стоїть зовсім на краю пропасті. Цю ікону брат Казимир подарував для брата Славіка, тому що він 30 років шукав свого сина, і син знайшовся. На Великдень вони зустрілися, батько і син. Їм було про що розмовляти. Славік, коли ділився, був переповнений радості, а ще більше вдячності Ісусу, що Він повернув йому сина. В неділю Антон (син Славіка) приїхав в Остропіль зі своєю дівчиною, ми могли їх побачити, привітати. Яке величне чудо воскреслого Христа.

Ще одним чудом Воскреслого Ісуса було те, що я почула від Нього заклик, щоб ішла у вогонь, як юнаки у вогненній печі. І запевнення, що не зашкодить мені. Я не могла зрозуміти, де цей вогонь, куди мені іти???? Просила Ісуса, щоб відкрив мені. А Богородиця під час молитви на Розарії в серці ніжно промовила, бережи це слово у своєму серці. Ще я зрозуміла, що ті юнаки хвалили Господа в печі, і це повинна там робити я. Нести мир.

Коли брат Казимир на нашому спільному зібранні слуг і помічників запитав, кого Ісус кличе до Артемовска, на місію, яку відкрили уже рік тому, в мені загорілося серце вогнем, і я зрозуміла, що саме там є це місце, куди кличе мене Ісус. Моя сестра Діна також сказала, що її торкаються ці слова. Всі слуги та помічники молилися, розпізнавали, кожен міг висловити свою думку з цього приводу.

Отже чекаємо на рішення, яке прийме спільнота, щодо термінів, і складу місії в Артемовску.

Було прийнято до служіння слуг та помічників. Фратерня відновила своє служіння. Учні Ісусові цілували Євангеліє, а в неділю були помазані миром на знак того, що Ісус обрав кожного до роботи на своїй ниві.

Одна з проповідей брата Казимира була про розмноження хлібів, і мене вразив той малий хлопчина, який погодився віддати все своє харчування, яке мав. Жертва цього малого хлопця така непомітна на перший погляд. Апостоли тільки скаржаться, що грошей не вистачить, інший апостол )))) побачив, що хлопчик має їжу, і говорить про це Ісусу...а хлопчик віддає, жертвує те мале, що має.

Довірся милосердю моєму,

Довірся любові моїй

Тебе я проведу крізь пустелю

Не залишу тебе, без любові води.

Не лякайся, якщо поруч здається нікого нема

Лише спрага, і голод щастя наповнюють душу твою

Я з тобою, дуже близько, я у серці твоїм

Ти не бійся довіряй. Я твій Пастир, овечко, навіки віків.

Цією піснею Діни Франчески ми розпочинали недільну Службу, і я б хотіла завершити нею моє ділення.

Діана-Агнесса

Перший курс завершив навчання цього року, склали іспит, і перейшли на другий курс.

Diana — Sun, 06 Apr 2014 09:08:36 GMT

Ісус знову нагадав мені, що Він є мій Вчитель, Який передбачив для мене шлях щастя. Йти за Ним - це йти Його дорогою - радості, але також і гіркоти, страждання, неприємних досвідчень. Мене вразило, що світ буде постійно пропонувати мені стати "нормальною", такою як всі, обминути неприємне, обминути хрест. Але в хресті приховане благо для мене, справжнє щастя.
Міцно торкнуло мене питання, яке пролунало на одній з проповідей: "Авва Татусю, чому Твоя любов до мене така дивна? Чому вона інколи так не схожа з любов'ю? Чому допускаєш прикре, болісне?" Але він не обіцяв мені ніколи, що я все буду розуміти в своєму житті. Він обіцяє, що буде любити завжди, незалежно від моїх ран, падінь, невмінь, гріхів.
Ісус відкрив мені також мою пустелю - несприйняття себе через брак відносин із земним батьком. Але найголовнішим відкриттям стало те, що моменти страждання в моєму житті - це сокровенні моменти відносин з Татусем Небесним. Я ніколи раніше не усвідомлювала так чітко, що через хрест маю відносини з Татом - ті відносини, яких завжди бракувало, за якими туга не проходить ніколи. В тих "дивних", незрозумілих людською логікою відносинах можу пізнавати Любов Отця, як я кохана.
Ще на Школі особливою для мене стала конференція для слуг і помічників про те, що учень Ісуса має залишатись учнем Ісуса в усіх обставинах. І для цього необхідна неабияка відвага, бо не раз потрібно робити вибір: між "законами" світу, який звик жити по справедливості, і законом любові, Євангелієм Ісуса. Це було особливо актуально для мене в складних умовах сьогоднішнього життя.

А ще багато чудес і радості подарував нам Ісус. Однією з таких радостей був приїзд Янека зі Львова. Радісно було бачити і чути його серед нас.
Радісно було також вітати Бориса Гуцола, який склав вічні обітниці в Персональній спільноті, а також Світланку з Одеси і Толіка з Коростеня, які забажали вступити до постулату.
Багато братів і сестер свідчили про зцілення душ і тіл.
А ще відбулось одне маленьке диво: увечері в п'ятницю Коля привіз до Острополя намальовану ним ікону св.Архангела Михаїла з мечем в руці. В той момент, коли він вносив ікону с.Юля з Житомира мала натхнення відкрити Слово Боже. Це був уривок з Книги Ісуса Навина (глава 5, вірші 13-15): "Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: "Чи ти наш, чи з ворогів наших?" А той відказав: "Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер". І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: "Що велить мій владика слузі своєму?" Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: "Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе". І Ісус вчинив так".
Це був знак особливої присутності і особливого захисту Божого через св.архангела Михаїла - захисту кожного зокрема, і всієї нашої України.

Дякую Тобі, Ісусе, за все!

Діна-Франческа (Новомосковськ)

Скликання подружніх пар в Острополі 28-30 березня 2014

Diana — Mon, 31 Mar 2014 09:03:11 GMT

Мир і добро! Щойно повернулися з Острополя, де проходило скликання подружніх пар ФШЄ. Ісус зібрав ту більше 50 осіб, у кожного своя історія подружнього життя, свій досвід перемог і втрат. Ми приїхали на це скликання, бо розуміємо і відчуваємо велику потребу у Божому керівництві, у підтримці з боку Церкви. Ісус промовляв до нас із великою любов'ю, з терпливістю і повагою до кожної особистості. Закликав цінувати свою половинку як найбільший дар Божий, берегти і боротися за своє подружжя. Звичайно, на відновлення втраченої єдності та взаєморозуміння потрібен час, не одразу наступають відчутні зміни. Господь Бог творив світ теж у часі. У перший день відділив темряву від світла і був задоволений, адже це було добре. У справі відродження подружжя в перший день треба побачити все те добре, що принесли в наше життя дружина/чоловік, дякувати їм і дякувати Богу за них. А далі наполегливо і терпеливо робити наступні кроки, опираючись на підтримку Господа. Дякуємо Тобі, Ісусе, що навчаєш нас любити. Людмила Ф.

Ісус говорив про Свою милосердну ніжну любов, яка приймає грішника. Скликання в Дніпропетровську 28-30 березня 2014

Diana — Sun, 30 Mar 2014 09:06:21 GMT

Хочеться мені поділитись з Вами тим, що подарував мені Ісус на останньому скликанні ФШЄ в Дніпропетровську.
Чесно скажу, не очікувала, що переживу таку глибоку зустріч з Ним. Насамперед в Слові Божому. В п'ятницю через брата Володю під час Служби Ісус говорив про Свою милосердну ніжну любов, яка приймає грішника і, як світло, просвічує темряву серця. Я прийняла це Слово з радістю, але все-таки трохи теоретично. А вже в суботу Слово з Євангелія про фарисея та митника викрило в мені самій неабиякого фарисея, який стоїть не перед Богом, а перед власним "Я". Така на сьогодні є правда про мене. Те фарисейське "Я" хоче жити "по-своєму", за власними мріями та бажаннями. Воно проявляється, коли свідомо чи несвідомо порівнюю себе з іншими, засуджую чи заздрю, або глибоко не сприймаю себе такою, як я є. Я відчула, що дуже потребую прощення і Божого милосердя, вже не в теорії, а насправді.
Через конференцію Наталки мені глибше відкрилось, що така постава егоїстичного серця далека від справжньої убогості. Взагалі, мені по-новому відкрилось - що ж таке покора, повна убогості. Ніколи раніше не усвідомлювала так чітко, що убогість на зразок Ісуса - це насамперед жити волею Отця, так як для Ісуса виконання волі Отця було самим Його життям. Це не просто чогось не мати і ходити з "нещасним виглядом". Мені відкрилось, що Ісус був щасливий, коли виконував волю Отця, відмовляючись від "Свого".
А ще я дякую Ісусу за зустріч з Ним під час Адорації, коли ми могли довірити Йому всі наші переживання та слабкості, наші закриті, наче "важкі сундуки", серця.
І особливо дякую Ісусу за зустріч з Ним в братах і сестрах. Він неймовірно багато подарував мені через їхні ділення та свідчення. В мені відродилось бажання поглибити свої стосунки з Богом, повернутися до першої любові...

Дякую Тобі, Ісусе...

Діна-Франческа (Новомосковськ)

Останні скликання ФШЄ відкривали для нас те, що всі ми у Христі одна сім'я

Diana — Tue, 25 Mar 2014 13:55:32 GMT

Мир та добро.

Останні два скликання в Острополі відзначалися глибокою молитвою покаяння за власні гріхи, за гріхи моєї сім'ї та мого народу. Господь багато говорив нам про те, що інша людина є БРАТОМ, незважаючи ні на погони, ні на приналежність до партій, і в незалежності від мови, якою спілкується.

Ми багато завинили, ображаючи і не приймаючи одне одного з його іншістю. Ситуація в Україні що сталася є благою звісткою для нас. Багато Господь відкриває нам ран, неправди, зверхності, байдужості. Ісус відкриває в нас також любов до батьківщини, пробуджує почуття, що спали так довго і і так багатьох ті почуття народжуються тепер, коли дуже складно, коли ми усі переживаємо за майбутнє України.

Наш фронт - молитва. Молитва за власне навернення. Молитва за тих, кого називаємо ворогом. Ісус молився за тих, хто позпинав Його, просив у Отця не почитати за провину. Ісус називав другом Юду, котрий зрадницьки цілував Його. Ісус умирав за кожного, а я злюся. Потрібне мені глибоке навернення, і дару молитися за моїх братів, які окупували частину України...потрібна мені Ісусе Твоя сила, щоб я могла за них молитися. Потрібна мені Ісусе Твоя сила, щоб прощати. Потрібна мені Твоя сила, щоб відділити гріх від людини, і любити людей.

Останнє скликання в Криму не відбулося через нестабільну ситуацію на тій території. Дехто з наших братів та сестер покинули територію Криму, дехто залишається. Молімося бпати та сестри ревно за усіх, за кого Господь віддав своє життя.

Діана-Агнесса

Час зустрічі з Другом віч-на-віч...скликання в Дніпро 31 січня

Diana — Sat, 01 Feb 2014 22:36:48 GMT

Майже неділю тому відбулося скликання ФШЄ в Дніпропетровську. Дякую Богові за цей час.

Для мене це був час зустрічі з Ісусом, час зустрічи з Другом "віч на віч". Господь через брата Казиміра, через моїх братів і сестер промовляв до мене про дуже особисті речі, говорив про те, що болить мені зараз, що бентежить і з чим не можу примиритися. Міцно досвідчила того, що Господу важливо, щоб я повірила в Його дружбу, довірилися Йому, відкрила своє серце Тому, Хто бажає мені тільки добра. Звісно, я не знаю, що для мене є добрим, а що злим. Тому коли Господь, щось забирає в мене, я здебільш нарікаю, бунтуюсь. Та Він ніколи не полишає мене і завжди обдаровує мене більшим, ніж я втратила. Я можу цього не розуміти, бо те інше, що дарує мені Ісус найчастіше не збігається з моїми мріями і уявленням про щастя. Але це дар Господа для мого спасіння. Я повинна тільки повірити в це і довіритися цьому в усих обставинах мого життя. І тоді я спізнаю справжній мир в серці, засмакую щастя, яким зможу свідчити про присутність Бога в моєму житті. Вражає довіра Ісуса, коли він закликає мене бути в Його "партії", щоб як Його учень могла проголошувати про Царство Небесне в тому місці і в той час, в які поставив мене Господь. Моє серце таке слабке і боязке. Та не це важливо. Важливо те, чи відповім я на заклик Ісуса. Тому прошу Святого Духа про благодать бути вірною в справах мого Отця, про благодать мати бажання насправді бути "знаряддям Його миру" в цьому світі.

Таня Клара

Зимовий капітул в Острополі.

Diana — Sun, 19 Jan 2014 18:28:26 GMT

Мир та Добро, брати і сестри!

Хочу подякувати Ісусу за те, що запросив мене на різдвяну зустріч в Остропіль і дав можливість приїхати туди. Радісно було побачити давніх знайомих, пережити зустріч з Ісусом і друзями. На молитві Ісус сказав: «Навколо тебе не чужі, а брати і сестри». І я цього насправді досвідчила.

Мені хотілось не пропустити жодного слова, жодної події. Вразило те, що Бог хоче зустрітись зі мною, встановити відносини любові і дружби, говорити зі мною, хоче бути зрозумілим, тому Ісус – це Слово Отця, Слово любові. Брат Казимир намагався відкрити нам те, що Бог промовив через події у Вифлеємі, через народження Ісуса, через ясла. Дивує Його любов, яка не боїться прийти в сміття мого серця, в його темряву. Ісус стає таким беззахисним, віддався в руки Марії, Яка сповила Його в пелюшки. Видав себе напризволяще мого серця, часто невірного і нечуйного. Ісус дуже багато говорив мені про Свою любов і знову про Свою незбагненну дружбу, яка не маніпулює, не примушує ні до чого, просто постійно обдаровує. Він знову пропонував мені прийняти Його в своє серце і спробувати любити так, як Він, не бути безплідною.

Дивним було те, що я також можу завагітніти Ісусом, якщо прийму Його, прийму з вірою Його любов, Слово про Нього. І як вагітність триває лише 9 місяців, після чого народжується дитина, так і я, якщо насправді завагітніла Доброю Новиною, не зможу не народити Ісуса для інших. Він буде народжуватись через моє життя і проголошування.

Особливо доторкнула мене конференція про пастушків, які, прийнявши слово Ангела, пішли знайти маленького Ісуса і поклонитись Йому. Вони прийняли волю Божу, але це не означало, що автоматично все в їхньому житті буде успішним, що вовки не нападуть у їхню відсутність на овечок і не розшарпають їх. Не такого Ісуса проголошує Церква. Ісус не обіцяв, що мене уникне страждання, що я не помру і не помруть ті, кого люблю, не обіцяв, що я завжди буду розуміти все, що відбувається зі мною, Він тільки обіцяв бути зі мною завжди, обіцяв бути моїм Другом, Який не залишить ніколи. Ці слова зігріли моє серце і заспокоїли сильну спрагу любові.

На Різдво зазвичай дарують подарунки. Ми мали можливість дарувати маленькому Ісусу нашу вдячність, наші маленькі серця, наші наміри змінитись, але Він все одно подарував незрівнянно більше. На спільній молитві Ісус багато зціляв присутніх від хвороб тіла і душі. Він закликав через брата Казимира до відречення від всього, що, є смертю в нас, що забирає життя. Це був момент, коли відчувала, що, називаючи по імені своє зло, відрікаючись від нього, дозволяю Ісусу лікувати, відвойовувати нові куточки мого серця. І Він - я вірю в це! – багато хворого і болючого зцілював в мені, але, найголовніше, зміцнив в надії та радості віри в Його любов.

На молитві Ісус промовив через деяких слуг: «Радійте в Мені, діти, втішайтесь в Мені, діти, бо Я – ваш Бог, ваш Брат, ваш Друг». Дякую Тобі, Ісусе, і укріпи мене у вірі!

Діна-Франческа (Севастополь)

Чекали Духа Святого на скликанні у Дніпропетровську 29.11-01.12.2013

Diana — Mon, 02 Dec 2013 11:29:18 GMT

Мир та добро, дорогі брати та сестри, завершилося скликання в Дніпропетровську. З'їхалося приблизно 30 людей з Кривого Рогу, Краматорська, Харкова, Новомосковська, і була Діночка Франческа з Севастополя...

Ісус зібрав нас, як учнів в вечірнику, і ми очукували Його Святого Духа. До чого тобі потрібний Дух Святий??? таке запитання прозвучало на самому початку нашої зустрічі. Я вражалася, коли брат пояснював стан учнів, які сиділи в вечірнику...залякані, розгублені, які не знають, що робити далі... коли Ісус був поряд ніби усе було зрозуміло а тепер???? Це прямо в десятку описує мій стан, коли стаю перед будь яким служінням, чи відповідальністю... що робити??? і страх і невпевненість, і розгубленість...безсилля...просто сісти і плакати... Тому ДОБРА НОВИНА була для мене потрібний мені Дух Святий, ДУЖЕ ПОТРІБНИЙ... Ісус мій Друг дарує Його, коли потребую... і в ці моменти особливо Його потребую...навіть, якщо сильно боюся, навіть самому мому Другу сказати, що боюся..Стати таким оголеним перед Ним...і не соромитися своєї наготи... Це було наступне відкриття для мене. Лякаюся, бо не можу себе сприйняти..такою слабкою, з гріхом..постійно намагаюся викрутитися...надягнути той фіговий листочок...забігти в кущі... тому не можу любити інших, таких самих слабких..не маю до них милосердя, маю плани на їхнє навернення... засуджую... і себе засуджую...собі не можу простити...

Коли учні отримали Духа Святого, сміливо вирушили на вулиці... внутрішня впевненість, свобода та сміливість були в них... вони знали, що не можуть не проголошувати великих діл Божих!!!! це великий подарунок мені...на цьому скликанні роздуми про те, що ІСус є моїм другом, що він прагне будувати відносини...і ті відносини прагне будувати на рівних зі мною.... Ісус через це зрозуміння подарував якусь внутрішню впевненість і свободу, які раніше я не переживала.

Ще Ісус говорив про "Учня, якого любив Господь" Йоан називає себе таким іменем... а чи я можу так сказати, я та, котру любить Господь??? чи лежу я на серці мого Друга, і чи хвилююся Його хвилюваннями... чи запитую, Друже, що у Тебе на серці.. чим Тобі можу допомогти???

Також ми усі разом зустрічалися на молитві, за столом,.. вітали іменинників, співаючи їм авторські пісні...та їли тортики )))))

Наступне скликання в Дніпропетровську 31 січня 2 лютого.

Прошу тебе мій дорогий Друже, збережи всі ті дорогоцінні насіння Твої в душах тих, хто слухав... нехай вони проростуть.. і дадуть такі плоди, як Ти хочеш.

Діана-Агнесса Новомосковськ

Папа Франциск проголосив святою світську францисканку Анжелу з Фоліньо

Diana — Tue, 26 Nov 2013 09:46:38 GMT

9 жовтня 2013 року Папа Франциск канонізував бл.Анжелу де Фоліньо, проголосивши її святою. Св.Анжела з Фоліньо народилась у 1248 році в Умбрії (Італія). Заміжня багатодітна мати, вона стала відома завдяки містичним подіям в її житті та містичним творам, які були підтверджені її родичем-францисканцем братом Арнальдо. Св.Анжела була світською францисканкою. Під час паломництва в місто Асизі у 1285 році, у віці 37 років, вона досвідчила духовного пробудження, хоча до цього її життя не відзначалось особливою набожністю і було скоріше віддаленим від Бога. Але в житті Анжели відбулась зустріч з Христом Розп'ятим та з особою св.Франциска, яка пробудила її душу. Після цієї події Анжела продала свій маєток, зібрала навколо себе однодумців та присвятила себе служінню бідним та прокаженним. Повсякденне життя св.Анжели відзначалось постійністю в молитві. Вона містила в собі таємницю її єднання з Христом Розп'ятим. Вона казала: «Чим більше молишся, тим більш просвітленим Ти стаєш. Чим пильніше вдивляєшся в Ісуса, тим більше любиш Його». «Без світла Небес жодна людина не спасеться… Якщо хочеш заволодіти тим світлом, молись… Якщо хочеш, щоб те світло зростало в тобі, молись. Якщо прагнеш віри, молись. Якщо бажаєш надії, молись. Якщо хочеш мати чесноту, молись. Якщо прагнеш убогості, молись. Якщо шукаєш правдиву покору, молись. Якщо хочеш чистоти, молись. Якого б блага ти не бажав, молись. І молись наступним чином: читаючи Книгу Життя, яка є в житті Того, Хто є Богом і Людиною – в житті Ісуса Христа» (З книги містичних видінь св.Анжели де Фоліньо). Папа Бенедикт XVI назвав св.Анжелу «Вчителькою теологів», тому що всі її доктрини розвивались на основі Книги Життя – нашого Господа Ісуса Христа. Це ототожнення з Ісусом означає життя, яким жив Сам Ісус – в убогості, презирстві та скорботі, тому що, як заявляла св..Анжела, «через тимчасову вбогість душа знайде вічні багатства; через приниження та сором вона придбає найвищу честь і величну славу; через каяття,прийняте зі стражданням та скорботою, вона зможе посісти нескінченну солодкість та втіху Найвищого Добра – Вічного Бога». Сьогодні всі ми ризикуємо жити так, начебто Бога немає. Він здається таким далеким від повсякденного життя. Але Бог має тисячі способів бути присутнім в душ і показати, що Він існує, що знає та любить кожного з нас. Св.Анжела закликає нас до того, щоб ми були уважними до тих знаків, якими Господь торкається наших душ, уважними до Його присутності, для того щоб вивчати життя з Богом і для Бога, в єдності з Христом Розп’ятим (Бенедикт XVI, 13 жовтня 2010 р.).

Скликаня молодих францисканців та їх друзів в Домі Марії 22-24 листопада

Diana — Tue, 26 Nov 2013 09:05:40 GMT

Мир та добр, дорогі брати та сестри.

В ці вихідні відбулося молодіжне скликання,зібралося нас усіх близько 40 чоловік, близько 25 молодих людей з Вінниці, Житомира, Чернівців, Городка, Дунаєвець..та інших міст. 16 з них були брати...для мене великим знаком Божого провадження стало те, що вони шукали Ісуса.. шукали дружби з Ним і дружби між собою.. усі уважно слухали, ділилися, молилися, як уміли...з ділень було видно велику спрагу любові..

Богу подяка за все, що він чинив між нами. Ісус говорив з нами про дружбу з Ним, про будування правдивих відносин, про те, ким Він є для нас. Ісус розкривав питання відносин з татом, і як ми переносимо образ цих відносин на відносини з Ісусом, і Отцем небесним. Дуже мене вразило запитання...як ти звертаєшся до Бога? ????? Боже....Господи... Це те ж саме, якби він звертався до тебе...гей, людино...людино, чуєш? Але Ісус звертається до кожного з нас по імені... Тато звертається до мене ніжно по імені.. Через відкриття відносин з батьками Ісус багато благодаті дарував усім нам, бо ми могли бачити наші рани, і просити про їх зцілення. Ісус такий добрий, бо пізніше на діленнях багато хто свідчив, що по-іншому подивився на відносини з батьками, побачив свою невдячність.. один брат поділився, що уже 12 років не спілкувався з татом, а сьогодні подзвонив до нього, і вони разом будуть святкувати новий рік...він сказав, що любить тата..і тато заплакав...

Ісус навчав нас за все благословляти Його.. за обставини, які з нами відбуваються...за добре, і те, що нам здається не добрим.... блягословляти Бога та дякувати Йому.. мені та іншим багатьом відкривалися очі на те, що роблять для мене батьки, та інші люди..роблять те, що не мають в принципі обов'язку, але з любові до мене роблять...

Також ми мали дивовижний час пізно вночі, коли просто могли бути в неформальних відносинах разом..знайомилися, спілкувалися, грали в ігри...я бачила, як сильно та молодь потребує бути одне з одним..

Спасибі усім за молитовну підтримку, усім моїм сестрам та братам, які служили на кухні, молилися разом з нами, свідчили... Разом ми одне, і без вас було би дуже важко. Ісус чинив дивовижні речі між нами.

Ми запрошували їх на скликання першого курсу..МОЛІМОСЯ, ЩОБ ВОНИ ПОЧУЛИ ГОЛОС ІСУСА В ТОМУ ЗАПРОШЕННІ.

ЗБЕРЕЖИ МІЙ ДОРОГИЙ ІСУСЕ ВСЕ ТЕ ДОБРЕ, ЩО ТИ ПОСІЯВ В НАШИХ ДУШАХ, ЗАХИСТИ, І ЗРОСТИ ДОБРІ ПЛОДИ.

Діана-Агнесса Новомосковськ