Мир і Добро. Повернулися зі скликання подружніх пар, і я хочу поділитися тими найяскарвішими відкриттями, які Господь дарував мені. Особисто для мене це скликання позначилось питанням: "Яку місію дав мені Бог у моєму подружжі?" Зрозуміти Божий задум допомагали нам літургійні читання, зокрема історі. я старозавітного подружжя Аврама та Сараї, їх пошуки і помилки, велику доброту Бога і обітницю благословіння, дану Господом цьому подружжю, глибокі проповіді брата Казимира, щирі ділення братів та сестер. Передусім Господь ламав мої уявлення про такі скликання: це не психологічна допомога людям, як поводити себе зі своєю другою половиною в тих чи інших життєвих ситуаціях, хоча і про це йшла мова. Найголовніше - переміна серця, щоб Ісус запалив у моєму серці Своє Світло, тоді я зможу спілкуватися і співжити не тільки у подружжі, а й у стосунках з будь-якою людиною. Під час однієї з молитв на цьому скликанні Ісус прийшов у кімнату моєї душі, де був прихований смітник моїх постійних нарікань і звинувачень на адресу чоловіка. А хто звинувачує нас перед Богом? Відомо хто - сатана! Отже, я стою поруч з ним і підказую, яку ще провину він не помітив у тієї особи, яку я сама звинувачую у тих чи інших недоліках. І кому ж я тоді служу? Уявляєте, яким страшним було для мене це відкриття. Дякую Господу, що прийняв моє розкаяння і очищав моє серце від цього бруду. Ще одним важливим відкриттям для нас було нове ім"я, яке Бог дає кожному з нас, визначаючи при цьому властиву нам місію. Так чоловік отримав від Бога місію бути головою, опорою, скелею. Так, як Ісус дав нове ім"я апостолу Петру. А дружині нове ім"я дає сам чоловік, бо її місія - бути серцем подружжя, допомогою чоловікові. І наші чудові чоловіки давали своїм дружинам такі імена, які підказувало їм серце. Нові імена - нові дороги, поклик Господа спрямувати човни в море, вирушати в дорогу, тримаючи орієнтир на світло Христа як на маяк. Чоловікові, який стоїт біля штурвала подружнього корабля, нічого боятися: Ісус проведе і через підводне каміння, і через вирви, а у хвилини життєвих бур зміцнить руки на штурвалі і дасть сили вистояти. Дякую Ісусу за всі дари, якими Він нас обдарував за цей час, дякую братам і сестрам за спільні молитви, за братерські ділення, Дякую Юлечці Полянській за її смиренне служіння на кухні. І дуже дякую Богу за брата Казимира, за його гаряче, неспокійне серце і велике прагнення допомагати Ісусу робити наші подружжя щасливими. Людмила Ф.
|
