Мир та добро дорогі брати та сестри. Хочемо коротко поділитися як триває наше життя тут у Слов’янську.

   Початок Великого посту у цьому році співпав з приїздом в нашу парафію нового настоятеля о.Єфрема. 

Раніше щонеділі священик доїжджав з м. Артемівська правити Службу Божу. Тепер священик живе у Слов’янську. Це велика благодать для нас, парафіян, бо маємо можливість частіше брати участь у Службі Божій і переживати Євхаристію. В одному з читань минулого тижня (Втор.4,9) були слова „...щоб ти не забув усього того, що бачив на власні очі...”. „Щоб не забув!” – наставляв Мойсей ізраїльський народ... Щоб не забули ми, що це Бог привів нас саме сюди, наставляє нас Господь, в цю малочисельну парафію і що хоче нас використати маленькими знаряддями у великих справах.

І хочеться поділитися про те, чому ми були свідками як тут діє Господь.

Син нашої парафіянки був позбавлений волі за безпідставним звинуваченням і слідство тривало  шість (!) років. Ввесь цей час мати молилася, провідувала сина, благословляла і його на молитву зі словами :”Все в руках Божих”. Ми приєдналися до молитви у цій інтенції і підтримували нашу сестру з парафії своєю присутністю під дверима судових засідань. І ось 15 березня на черговому апеляційному суді її сина-Віктора було оправдано і звільнено прямо з зали суду. Адвокат дивувався як це сталося, а мати сказала, - Ми уповали тільки на Бога, бо ми бідні люди, а Господь вислухав нас і звільнив невинно осудженого і слава Йому, будемо дякувати Йому, поки житимемо. Тепер щасливі мати з сином разом прославляють Бога.

            Дякуємо Богу за нашого священика о. Єфрема, котрий прибув з далекої Австрії і має прагнення, виконуючи Божу волю, відремонтувати будинок, пристосований під каплицю, щоб наповнився Дім Божий молитвою подяки тих, кого Господь уже вибрав тут у цьому краї. Хоч о. Єфрем такого віку, що міг би спокійно відпочивати після побудови 4 храмів у Білорусі – але, відчувши у серці запрошення Ісуса, приїхав на Україну. Він крім рідної німецької мови володіє російською, білоруською, польською мовами, а тепер опановує і українську. Для нас це ще один приклад того, як не боятися йти за натхненням Духа Святого.

Священик ділиться з парафіянами своїми планами, заохочує до молитви, особливо за доброчинців, за поширення сердець тих, хто зможе поділитися своїми коштами. Ми допомагаємо в справах ремонту тим, що відвідуємо різні інстанції та організації, щоб замовити нові вікна, проекти підведення до будинку газу та каналізації, а також отримати державний акт на земельну ділянку.  Просимо і вас про молитву.

Валентина, Світлана - Слов’янськ.