Четвер
28.03.2024
21:29
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сайт Спільноти ФОС в Старому Острополі

Нова євангелізація


«Євангеліє не є винятковим добром того, хто його отримав, але є даром, яким необхідно ділитись, чудовою новиною, котру слід передавати»

Бенедикт XVI, Папське послання на місійну неділю 2011 року
З'ЄВАНГЕЛІЗОВАНІ, ЩОБ ЄВАНГЕЛІЗУВАТИ
( адаптовані уривки в Підготовчого документу ХІІІ Генерального Капітулу ФОС, 2011р.) 
 
 
18 квітня 2009 року Папа Бенедикт XVI звернувся до Францисканської Родини під час Капітулу наметів, кажучи: «Любі друзі! Останнє слово, яке хочу наостанок сказати Вам, це слово Воскреслого Ісуса, звернене до учнів: «Йдіть!» (пор. Мт 28,19; Мк 16,15) і продовжуйте «відбудовувати дім» нашого Господа Ісуса Христа, Його Церкву… Як Франциск, завжди починайте з себе».
 
Як живий камінчик в Церкві, Францисканський Орден Світських в'єднаний в цю місію. Тема XIII Генерального Капітулу, який відбувся в Сан-Пауло (Бразилія) 22-29 жовтня 2011 року , звучала як «З’євангелізовані, щоб євангелізувати» і стосувалась нової євангелізації
 
 
 
  • Нова євангелізація - це відвага прокладати нові стежки у відповідності до змін обставин та умов, з якими Церква сьогодні зустрічається у проголошенні та житті Євангелієм. ·
  • Нова євангелізація - це, насамперед, духовна діяльність, здатна повернути в наші часи мужність та дієвість перших християн та місіонерів. ·
  • Нова євангелізація закликає нас вести діалог зі світом, не обмежуючись лише нашими спільнотами та установами, але відповідаючи на виклик приймати участь в реальності, щоб говорити і свідчити в ній зсередини. Це форма християнського мучеництва в сьогоднішньому світі, яка залучає в діалог навіть з нещодавними формами войовничого атеїзму чи екстремального секуляризму, чия мета – вилучити тему Бога з людського життя. ·
  • Нова євангелізація означає те, що Церква повинна переконливо підтвердити свої зусилля в об'єднанні усіх християн у загального свідка пророчої і переображуючої сили євангельського послання. ·
  • Нове євангелізація – це запрошення до християнських спільнот з метою утвердження більшої довіри Святому Духу, Який провадить їх в ході історії. Таким чином, вони можуть здолати спокусу страху.
  • Нова єванеглізація має відбуватись в наших місцевих Церквах, для того щоб передавати Євангеліє надії в практичний спосіб.

Обов’язкові умови нової євангелізації

Ті,хто має справжній зв’язок з Христом, не можуть утримувати Його для себе, вони мають проголошувати Його.
 
Головне зрозуміти, що річ не у створенні «нової програми». Програма вже існує: це план, який можна віднайти в Євангелії та в існуючій традиції Церкви. Врешті решт вона має свій центр в Самому Христі, Якого необхідно пізнавати, любити і наслідувати, бо в Ньому ми ми можемо жити життям Трійці і з Ним творити історію до її завершення в Небесному Єрусалимі. Це програма, яка не міняється із зміною часів та культур, навіть якщо вона рахується з часом та культурою заради справжнього діалогу та ефективної комунікації. Ці пріоритети підкреслюють, до чого Божий Дух закликає нас через виконання обітниці жити за Євангелієм у Францисканському Ордені Світських і відповідно до його регули. 
 
 
 Святість
Нова євангелізація повинна надати нове життя ідеалу святості для вірних, це високий рівень звичайного християнського життя. Святість підтверджується свідченням нашої власної віри, чиненням добра без меж, любов’ю в нашій щоденній діяльності.
 
 Молитва
Наші християнські спільноти мають бути справжніми «школами» молитви, де зустріч з Христом виявляється не тільки у благанні про допомогу, але у подяці, прославленні, адорації, роздумуванні, слуханні та гарячій відданості. Глибоке молитовне життя відкриває наше серце на Божу любов і одночасно на любов до братів та сестер і робить нас здатними творити історію згідно з Божим планом. Якщо проповідник не молиться, він «проповідує самого себе» (пор. 2 Кор 4,5) і його слова зведуться до безбожного щебетання.
 
Участь в Євхаристії
Віра у Воскреслого Христа є основою, на якій базується християнська віра. Ми не знаємо, що приготує нам нове тисячоліття, але ми впевнені в тому, що все в руках Христа. Святкуючи щонеділі Пасху, Церква продовжуватиме показувати кожному поколінню істинну опору історії, до якої ведуть таємниця походження світу і його остаточна доля... Світ потребує Божої любові, він потребує зустріти Христа і повірити в Нього. З цієї причини Євхаристія є джерелом і вершиною місії Церкви (Рег 8).
 
 
 
Таїнство покаяння
«Боже, змилуйся наді мною, грішним!» (Лк 18, 13).
Стикаючись з кризою «відчуття гріха», ми покликанні до повторного відкриття благодаті таїнства примирення.
 
Слухання Слова
У діалозі з Богом ми розуміємо себе, знаходячи відповіді на найглибші питання, приховані в наших серцях. Бог відповідає тільки на спрагу, яка знаходиться в серці кожної людини! Корінь гріха у відсутності слухання Слова Божого (Рег 4).
 
Проголошення Доброї Новини
Наш обов'язок полягає не тільки у пропозиції спільних цінностей в світі, а, скоріше, ми повинні прийти до явного проголошення Слова Божого. Тільки в цьому випадку ми будемо вірні дорученню Христа: немає істинної євангелізації, якщо Ім'я, вчення, життя, обіцянки, Царство і таємниці Ісуса з Назарета, Сина Божого, не проголошуються. Ісус заповів нам передати це одкровення іншим Своєю особистою владою. Люди можуть спастись в різний спосіб, завдяки Божій благодаті, навіть коли ми не проголошуємо їм Євангеліє, але чи зможемо ми самі знайти порятунок, якщо по необережності, або зі страху чи сорому - те, що святий Павло назвав "соромлячись Євангелія" - або в результаті помилкових ідей ми не будемо проповідувати його?" Той факт, що проголошення слова Божого вимагає свідчення власного життя, явно присутній у християнській свідомості з самого початку, навіть в умовах гонінь. Все це не повинно викликати у нас страх. Сам Ісус сказав своїм учням: "Слуга не більший від пана свого. Переслідували Мене – переслудватимуть і вас" (Йн 15, 20).
 
 
Життя в братерстві
Перед прийняттям практичних планів, нам необхідно сприяти духовності спілкування. Вона вказує, насамперед, на споглядання таємниці Трійці, яка перебуває в нас, чиє світло ми маємо побачити в оточуючих нас братах і сестрах. [...] Не будемо плекати ілюзій: якщо ми не будемо дотримуватися цього духовного шляху, зовнішні структури спілкування дуже мало послужать поставленій меті. Вони стануть механізмами без душі, "масками" спілкування, а не його засобами вираження і зростання (див. Рег 5 і 8).
 
 
Місія
Милосердя за своєю природою відкрите на місію, служіння, яке є універсальним. Якщо ми насправді розпочали наново з контемпляції Христа, ми маємо навчитись бачити Його, особливо в тих, в кому Він хоче бути впізнаним – в бідних… Без цієї форми євангелізації через милосердя і без свідчення християнської убогості проголошення Євангелія ризикує стати незрозумілим (див. Рег 6-19).
 
Слідами Марії
Наша апостольська та пасторська діяльність ніколи не буде ефективною, якщо ми не навчимось від Марії дозволяти Богові формувати нас. В новій євангелізації, як в П’ятидесятниці, Марія займає Своє особливе місце (див. Рег.9).
 
Першість благодаті
Існує спокуса, яка завжди супроводжує кожну духовну подорож та пасторську працю, –спокуса вважати, що результати залежать від нашої здібності діяти та планувати. Ми забуваємо, що «без Христа нічого чинити не можемо» (Йн 15,5) (див. Рег.4).
 
Церква очікує від Францисканського Ордену Світських великого служіння Царству Божому в сьогоднішньому світі. Вона хоче, щоб наш Орден був моделлю органічного, структурного та харизматичного об’єднання на всіх рівнях, щоб представитися світові «спільнотою любові» (Рег.22). Від нас, світських францисканців, Церква очікує відважного і послідовного свідчення християнського та францисканського життя, яке має на меті будувати більш братерський та євангельський світ для поширення Царства Божого (…)
 
Натхненні особою та посланням св.Франциска з Ассизі, ми покликані зробити свій внесок в прискорення настання цивілізації, в якій гідність людини , співвідповідальність та любов можуть буди живими реаліями. Ми маємо поглиблювати справжній фундамент універсального братерства і повсюди відтворювати дух гостинності та братерства. Рішуче виступаймо проти будь-якої форми експлуатації, дискримінації, маргіналізації та байдужості до інших. Як світські францисканці, ми живемо покликанням своєї приналежності Церкві та суспільству як нероздільних реалій. З цієї причини несімо власне свідчення в місця, де перебуваємо, передусім у наші родини, на нашу працю, у наших радощах та терпіннях, у наші об’єднання з усіма чоловіками та жінками, братами та сестрами одного Отця, у нашу участь у суспільному житті, у наші братерські відносини з усіма створіннями (Генеральна Конституція ФОС, 12.1).
 
Можливо, ми не призначені для того, щоби пролити кров як мученики, але напевно запрошені до того, щоб давати ясне та тривале свідчення у виконанні обітниць, даних під час Хрещення та Миропомазання, які ми поновлюємо та підтверджуємо разом зі своїми обітницями у Францисканському Ордені Світських(…)
 
Нехай Марія, зірка нової євангелізації, підтримає нас і веде дорогою більше ревного життя згідно Євангелія. 
(Матеріали взято з офіційного сайту Міжнародної Ради ФОС - "Evangelized to evangelize")