Б.Юрій є світським францисканцем, слугою на Францисканській Школі Євангелізації. А також обдарованим автором чудових віршів.

Історія Правдивої Любові

Любов прийшла в цей світ,
Як Світло з Висоти,
Але її ніхто не впізнав.
Любов була відкинута,
Любов була погорджена,
Любов була зневажена і багато страждала.
Любов була бичована, терновим вінцем коронована,
Любов була висміяна, принижена і обпльована.
Любов на хресті розіп'ята,
За нас Вона стала проклята /Гал.3,13/
Та, мабуть, найгіршим було те,
Що, насміхаючись над Нею,
Любові сказали зійти з хреста.
Але Любов, відкривши Свої обійми для всіх,
Пригорнулась до хреста і всім прощала.
Але ніхто тоді ще не знав,
Що на хресті Любов весь світ спасала.

В одному саду маргаритка росла.
Вельми слухняною Богу була.
Любила вона зорю зустрічати
І яснеє сонечко вранці вітати.

Господь її пестив, носив на руках,                                               
Та якось закравсь в її серденько страх.
Мовляв - не яскрава я й дуже маленька,
Пелюстки убогі і зовсім тоненькі.

Багато страхів і сумнівів мала,
Про долю свою не раз міркувала,
Та, може, на дусі вона б і не впала,
Якби таємницю Божую знала...

Творець завжди хотів добро чинити,
Предивну красу Він задумав створити,
І щоб милуватись красою цією,
Створив Вседержитель прекрасну лілею.

Та щоб спасти її від впливу злого,
Укрив її красу від світу цього.
І в глибині предивній мудрості Своєї,
Створив - маргаритку... з душою лілеї.

Радіє Всевишній цією душою,
А як розквітне, то візьме з Собою.
Щоби в Своєму саду посадити,
Де з іншими квітами зможе радіти.

І так маргаритка собі розквітала,
Про цю таємницю зовсім не знала,
Лиш думали квіти з долини тієї:
- "Звідкіль в маргаритки запах лілеї?"

Здивовані були троянди й мімози:
- "Як маргаритка так пахнути може?"
Не знали бо правди, а правда проста -
Живе в маргаритці... лілеї душа.

б.Юрій,
червень 2008р.