 Дагмара - випускниця Францисканської Школи Євангелізації 2010 року. Мешкає в Польщі. Дага є автором чудових ліричних творів, які торкають своєю глибиною, щирістю і інтимністю. Досить багато її віршів були натхненнні під час перебування на скликаннях ФШЄ в Острополі. Деякі з її творів хочемо представити на сторінках нашого сайту.
Życie jako gatunek literacki
Są życia długie jak powieści
Wielowątkowe i bogate
Są krótsze jak noweli treści
Jedno przesłanie, kilka dat
Są życia niczym proste wiersze
Rozśmieszą, wzruszą, zastanowią,
Po czym odchodzą nagle pierwsze
I z tym wrażeniem Cię zostawią
Jest życie, co trwa chwilę jedną
Po czym znienacka nagle znika...
Boży wpis do pamiętnika
Warszawa 26.02.2010
Життя як літературний жанр
Є життя довгі, наче повісті -
Багатогранні та багаті.
Є і коротші, наче зміст новели -
Одне послання, кілька дат.
Є життя, наче простенькі вірші -
Осяють думку, вразять, розсмішать
А потім відійдуть зненацька перші
Й тебе з тим враженням залишать -
Життя є, що триває тільки хвилю
І після цього несподівано зникає...
Божий запис у блокнот...
Варшава 26.02.2010
Не верю!
Не верю в то, что можешь не любить,
Хотя грехи мои все знаешь,
И небо хочешь мне открыть,
Когда лишь в святость одеваешь.
Не верю, что молитву не услышишь,
Что не подашь голодной хлеба Ты
Тебе Единому я верить продолжаю
И даже в уголочках мертвой пустоты.
CHCĘ CI PO PROSTU PODZIĘKOWAĆ
Chcę Ci po prostu podziękować
Za każdy uśmiech każde słowo
Za każdy prezent list wysłany
Za pyszny obiad mojej mamy
Za to że dzwonisz że przychodzisz
I że przysyłasz smsy
Że wiesz co lubię co mnie rozśmieszy
Wpadniesz posprzątać i podlać kwiaty
Wyrzucisz śmieci i przetrzesz blaty
Żeś nie jest taki z palca wyssany
Lub jak obrazek namalowany
Chcę Ci po prostu podziękować
Za to że kiedy jest mi ciężko
Tyś dla mnie Bóg tak bardzo ludzki
Więc Cię przytulam z całej siły
Warszawa 14.01.2010
Хочу Тебя просто поблагодарить
Хочу Тебя просто поблагодарить
За каждую улыбку, каждое слово
За каждый подарок, высланное письмо
За вкусный обед моей мамы
За то что звонишь за то что приходишь
И за то что присылаешь sms-ки
За то что знаешь что я люблю
Что меня рассмешит
За то что кидаешься убирать и поливать цветы
Выбрасываешь мусор и протираешь полочки
За то что не такой, как из пальца высосанный
Или как нарисованная иконка.
Хочу Тебя просто поблагодарить
За то, что когда мне трудно Ты для меня Бог,
так сильно человечный,
Поэтому Тебя обнимаю изо всех сил
И хочу расцеловать, как дитя.
Варшава, 14.01.2010
PRZEMIENIENIE
Który wodę przemieniasz w wino
A wino w Krew
Przemień winę mą
W łez skruchy wodę
A łzy me w serdeczny śmiech
Warszawa 14.01.2010
Переміна
Ти, Який воду перемінюєш у вино,
А вино у Кров
Переміни мою вину
У воду сліз скрушення
А мої сльози у сердечний сміх.
Варшава, 14.01.2010
Prośba
Nie o taką miłość Cię proszę,
Co pisze wiersze,
Nie o taką, co kwiaty przynosi
I zawsze pierwsza
Nie o taką modnie ubraną
Nie w fartuch odarty
Ale taką co serca uśmiechem
Podniesie z martwych
Ostropol 30.06.2009
Прохання
Не про таку любов прошу Тебе,
Яка пише вірші,
Не про таку, яка приносить квіти
І завжди перша,
Не про таку, що одягнена модно
Чи в фартук подертий
Але про таку, що серця посмішкою
Воскрешає з мертвих.
Остропіль 30.06.2009
* * *
Ojcowską miłość daj mi poznać,
Co mnie nauczy mojej drogi,
Którą przede mną wydeptały
Przebite za mnie Twoje nogi
Miłość matczyną mi odkrywaj
Co ukołysze na kolanach
Zmęczonej głowie da odpocząć
W rozpiętych z troski Twych ramionach
Zmęczoną duszę niech ukoi
I wyrwie złemu z ciemnej toni
Przebite za mnie Twoje serce,
Które przed grzechem mnie obroni
Ostropol 03.07.2009
* * *
Любов батьківську дай мені пізнати,
Яка навчить, чим є моя дорога.
Її давно пройшли переді мною
За мене на Хресті Твої пробиті ноги.
Відкрий мені, чим є кохання материнське,
Що на колінах може вколисати,
Дай голові утомленій спочинок
В руках Твоїх, турботою розп’ятих.
І душу змучену хай, Христе, заспокоїть
І вирве злому з сіті павутиння
Проколоте за мене Твоє Серце,
Що захистить мене перед падінням.
Острополь, 03.07.2009
|
