|
З 9 по 11 вересня відбулось чергове скликання Францисканської Школи Євангелізації для всіх курсів. На цей раз близько 40 учасників та слуг Школи зібрались в Дніпропетровську. Окрім учасників з самого Дніпропетровська, були серед них школярі з Миколаїва, Херсону, Кривого Рогу, Севастополя, Баштанки, Краматорьска, Слов'янська, Артемівська.
У вузькому, але затишному колі братів і сестер, вони мали можливсть слухати Слово Боже, яке проголошувалось під час конференцій, Служби Божої, ділитися і зустрічатися з іншими в малих братерствах по курсах, відчувати Божу присутність на спільних молитвах.
 Одна з учасниць скликання і відповідальна за нього с.Наталія з Новомосковська ділиться: "На початку Господь дав можливість роздумати над тим, що значить Ісус-мій найкращий Друг (як в пісні). Мені видкрилось, що Він бажає, щоб я була Його другом, бо говорить "...не називаю вас рабами." "Називаю вас друзями, бо все я вам об"явив, що чув від Отця мого". Отже, Він вже є моїм Другом, але чи я бажаю бути Його другом? Бути в Його справах?
Дуже вразила та віра Авраама та віра в Марії. Вони є прикладом для мене, щоб вірити Господу за будь-яких обставин, навіть якщо не розумієш задумів Бога, але довіряти Йому. На молитві Ісус в котре розкривав свою Любов та давав можливості зануритись в Його Любов. Що Він взяв всі мої гріхи на Себе, хоч я заслуговувала на смерть, але Він вмер за мене. Побачила якою я можу бути невірною, нелюблячою, братовбичою на словах,в думках та в діях, але Він дає мені Святого Духа, щоб змінити моє серце. Тобто без Нього мені "крышка".
Марія іде попереду разом з усіма святими та усією Церквою, як учениця за Ісусом. І я бажаю іти за ним, адже Ісус не чинить нічого випадкового. Тому покликав мене, щоб почула та пішла за ним".
Своїм досвідченням ділиться також с. Світлана (Слов'янськ): "Ісус мене знов і знов заохочував бути ученицею і свідком Його любові. Цю любов Ісус зливав кожну мить мого перебування там. Господь наново відкрив мені, що обітницю життя вічного з Ним у царстві Божім дав не тільки Аврааму і Марії, вірою котрих захоплююсь. Цю обітницю Він дав і мені - на хресті, коли віддав за мене своє життя - тоді коли я була ще Йому ворогом, не шукала Його і ходила своїми дорогами життя. Під час служби Божої Господь міцно торкнувся мого серця і промовив, що Він вірний цій обітниці. Мені залишається тільки повірити в це, прийняти і зануритись у Його жертовну Любов, на яку не треба заробляти. Дякую, Тобі, Ісусе за ті пережиття і допоможи і мені бути Тобі вірною. А ще на скликанні більше відкрився образ Марії - першої і найкращої учениці нашого Учителя, яка наслідувала Господа в тихості і покірності, постійно розважаючи над Його Словом, зберігаючи в серці.
І ще. Господь показував правду про мене, котру так не хотілося чути і навчав приймати коректи на свою поведінку через настанову священика, настанову Церкви. Також вдячна Ісусу за це.
Звичайно на скликанні було багато молитви, ділень, вражень. Повернулась додому втомлена, але щаслива. Прошу Духа Святого, щоб допоміг не розпорошити отримані благодаті".
|
