 Вже традиційним для ФШЄ стало скликання молоді, яке відбулось 7-9 травня 2010 року в Старому Острополі. В Домі Марії францисканці вітали близько 60 молодих людей з різних куточків України – з Вінниці, Шепетівки, Городківки, Києва, Львова, Дніпропетровська та ін. Відповідальним за проведення цього скликання був бр.Юрій з Вінниці.
Одна з учасниць скликання, а також співвідповідальна за нього с.Вероніка (Житомир) відзначила: «Молодь цього разу була дуже обдарована і відкрита (принаймні більшість). Здається практично третя частина, якщо не половина, приїхали вперше, або хтось з них був ще в дитинстві. Гарно було дивитись, як молодь підтримувала один одного, навіть тих, кого не знали. Особливо це відчувалось в часі Ангельської нотки, коли у когось щось не виходило, то всі підтримували як могли. І не дивлячись на те, що нас було понад 50 чоловік, атмосфера була дуже дружня». Це також відмітили всі «школярі», які змогли приїхати на скликання, щоб послужити хлопцям та дівчатам і допомогти їм зустріти Ісуса. «Молодь підготовлена, відкрита, творча», - радіючи, ділилась присутня там слуга на Школі і місіонерка з Краматорська с.Юля.
Молоді люди мали можливість спілкуватись в маленьких братерствах, молитись і слухати Боже Слово, ділитись тим, як Господь торкнувся кожного з них. На цьому скликанні піднімались актуальні для молоді теми любові, відносин з батьками, між хлопцем і дівчиною. «Дух Святий промовляв через брата Казиміра, відкривав правду про мене, - згадує Вероніка. - Брат в часі Служби підняв тему наших ілюзій, «життя в Інтернеті», в мріях… Підняв тему любові до ближнього. Я зрозуміла, як я сильно помилялась в своєму житті, чекаючи, що хтось мене полюбить, зверне на мене увагу, що я тоді стану щасливою, коли хтось буде мене любити. І я насправді жила в якомусь незрозумілому очікуванні, невдоволенні…А тут, в часі проповіді, брат нагадав слова Ісуса: «заповідаю вам, щоб ви любили один одного!» І щастя моє, виявляється, залежить від мого відкриття на іншу людину, і не в Інтернеті, а в реальності».
Ще одна учасниця молодіжного скликання, слуга ФШЄ с.Люба з Кам'янець-Подільського ділиться тим, що Ісус відкрив їй під час перебування в Острополі разом з іншими молодими людьми: "Вдячна Богу за можливість бути в Острополі на скликанні... Було дуже багато нової талановитої молоді, яка прагнула почути Слово Боже, пізнати Любов Небесного Отця, так гарно вони грали, прославляли Бога, допомагали по Дому. На їхніх обличчях була справжня радість перебування в Домі Марії. Мені вже вкотре Господь промовив: Не бійся біти Моєю Дитиною, не бійся, довірся, адже Я люблю Тебе і знаю краще за тебе твоє серце, усі твої добрі і недобрі сторони. Я не маю все приховувати, а з довірою віддати все Отцю і бути самою собою. Бачу також в своєму серці мало віри, довіри до Господа, а Він так прагне дати нам Свого Духа, щоб ми не боялися, щоб ми жили в Його Любові і радості, під люблячим поглядом Отця, і щоб могли нести цю Любов і те Світло у світ".
С.Таня з Житомира, яка так само приймала участь в цьому скликанні і була одна з тих, хто відповідав за його проведення, говорить про те, що досвідчила: "Обстановка була дуже творча завдяки відкритості сердець і багатьом
молитвам за молодь. Дух Святий робив Свою справу, поки всі займались звичайними
справами. Наприклад, я в один момент зрозуміла, що Бог прагне змінити мій
спосіб мислення, вилікувати мою підсвідомість, зняти кайдати – звільнити з тих
комплексів та страхів, які заважають мені бути вільною дитиною Божою. Особливо мені сподобалось, як
молодь підтримувала всіх, хто виступав на сцені під час «Англельської нотки».
Як добре бути у родині, де тебе так сильно люблять просто за твою присутність,
а не за добрий акторський талант, за
вміння поводитись на публіці чи за гарний голос! Навіть якщо комусь щось не
вдавалось, всі були раді підбадьорити оплесками та посмішками. Дякую Богу за
вінницьку францисканську молодь, за їх живість, за чудові пісні, за «Алілую»,
яку співали на недільній службі (я вже її весь тиждень співаю!!!). Особливий вплив мали конференції-бесіди брата Казиміра. Богу подяка, що
промовляв через нього. «Про роль старшого сина у притчі про блудного сина» –
вразило, чому я себе постійно порівнюю з іншими, шукаючи, що є такого в іншої
людини, чого не маю я. І думаю, що за це, напевно, когось люблять більше ніж
мене. Одним словом, ЗАЗДРЮ ближньому, а не радію, що Бог може таким чином
прославитись у іншій людині. Мені спало на думку, якщо заздрю ближньому, то
заздрю самому Ісусу, адже від Нього ця благодать. Забуваю, що Бог є моїм Отцем,
і поки я залишаюсь в Його домі, все Його – моє.
Чому вимагаю більше любові до себе? Чому ревную, коли бачу, що когось
люблять сильніше? І чому я це бачу, а не те, що я мало люблю? Останнім часом
відчуваю і переживаю особливо той факт, що поки не прийму себе саму з тими вадами,
які мене дратують, не зможу прийняти іншу людину. І Бог саме на цю частину моєї
підсвідомості впливав цього разу на скликанні!"
Марина з Києва: "В часі цього скликання, Господь, через бр. Казимира
розповідав нам про любов. Мене особисто доторкнули слова про те, що по-справжньому щаслива людина не та, яку люблять, а та, яка сама любить. Я відразу згадую, скільки
часу я витрачаю кожного дня на те, щоб привернути до себе увагу. Щоб заявити
про себе. Щоб заслужити на любов, увагу, комплімент. Часами на цьому будується
зміст мого життя. І коли мене, все ж таки, не помічають, відкидають, приходить
розпач, розчарування. Я не достатньо красива, не достатньо талановита, не вмію
так себе подати, як це робить хтось інший. Чи можна таку, як я полюбити чи
принаймні звернути увагу?….. На цьому скликанні я зрозуміла: чим більше в серці
моєму любові, милосердя, співчуття до людей, тим щасливішою я стаю вже тепер,
не чекаючи на те, коли мене полюблять".
Як вже згадувалось в діленнях, одним з найяскравіших моментів скликання стало братерське «віче» - зустріч, під час якої молоді хлопці і дівчата могли прославити Ісуса в піснях, сценках, танках, віршах, художніх творах. Незабутньою для всіх стала також Євхаристія під відкритим остропільським небом.
Важливою подією під час молодіжного скликання була відповідь «Так!» деяких молодих людей на заклик Ісуса бути Його помічником або слугою на Францисканській Школі Євангелізації. «Господь дав мені зрозуміти, що бути помічником Ісуса – це не лише щось допомогти. Це справжнє служіння, і навіть покликання. У мене, ще звісно, погано це получається, але з Божою допомогою може і з мене вийде щось путнє», - ділиться Вероніка.
Під час цьогорічного молодіжного скликання багато молодих сердець відкрилось, захопившись францисканським життям, і забажало не тільки збиратись під час подібних зустрічей молоді в Старому Острополі, але й стати учнями Ісуса, прийнявши участь у 1 курсі ФШЄ.
(Фотографії з Молодіжного скликання ФШЄ в Старому Острополі 7-9 травня 2010 року)
|
