|
28-30 жовтня відбулось чергове скликання Францисканської Школи Євангелізації для 1-го курсу. Цього разу в Старому Острополі Ісус скликав чимало учасників, багато з них приїхали на ФШЄ, в Дім Марії вперше.
"Так, велика кількість учасників, особливо "нульовки" (тобто тих, хто приїхав на скликання вперше), трохи налякала мене, - ділиться учасниця цього скликання і відповідальна за ФШЄ с.Людмила. - Але я розуміла, що Ісус знає, що робить і чому посилає нам цих людей. З різних куточків України, такого різного віку (від 10 до 75 років)! І в цьому було наше велике багатство. Звичайно, далеко не всі ще мали сміливість ділитися своїми новими відкриттями Божої любові, якої досвідчили на цьому скликанні, але у приватних, особистих розмовах зі слугами й помічниками щиро розповідали, як глибоко торкається їхніх зболілих і зранених сердець усе те, що промовляє Господь через Слово Боже, через глибокі проповіді брата, через ділення інших. І навіть у тому, що відчували тісноту за обіднім столом чи невеликі незручності з відпочинком вночі, ми могли побачити Божу науку справжнього братерства.
Особисто мене дуже торкнулося те, що кам"яна посудина мого серця, як на весіллі у Кані, порожня, безжиттєва і викликає смуток. Ісус говорить до мене, щоб я довірилася Його настанові і наповнювала цю посудину водою слухання Слова, молитвою-спілкуванням з Господом - тим, що мені під силу. А Любов Ісуса перемінить цю воду на вино життя, ігристе, запашне. Особливо це стосується посудини мого подружнього життя. Якби слуги на весіллі не натягали води до кам"яних посудин, вони й надалі були б порожніми. Звичайно, без Ісуса ця вода так і залишиться водою, з часом зіпсується і почне смердіти, як наші подружні стосунки. Господи, вчини це чудо переміни з моєю родиною. Я знаю, що Ти можеш і хочеш це зробити!"
Своїми враженнями від скликання ділиться також с.Люба з Кам'янець-Подільского: "Дякую Господу за можливість бути на скликанні першого курсу і за всіх тих людей, які почули цей поклик Ісуса і приїхали, щоб послухати Його. Цього разу нас було так багато!!! , що навіть страшно було трохи де всіх розмісти і нагодувати, але Марія заступалась за нас усіх перед Своїм Сином і випрошувала, щоб всього було вдосталь і вчила нас усіх і ділитись, і довіряти більше Богу Отцю, а не покладатись на власні сили.
Господь показав мені, як я мало люблю, а точніше не вмію любити і що означає по справжньому любити, чи це мають бути обов’язково якісь теплі почуття до людини, якісь емоції і тоді легко любити таку людину, яка тобі подобається, посміхається і як важко насправді любити ту людину, яка тебе не приймає, щось в мені їй не подобається, яка чи поглянула кривим поглядом чи щось сказала, чи зробила і як моментально реагує моє серце, реакція така ж сама на цю людину і мені не хочеться з нею ні спілкуватись, ні бачити взагалі. Але правдива любов і полягає в тому, щоб навчитися любити наших ворогів, неприятелів, помираючи для себе, для свого егоїзму, який аж зашкалює.
Коли я читала раніше про малу Терезку від Дитятка Ісуса, мене вразило те, як вона ставилась до сестри, яка їй не подобалась, вона її приймала в ім’я Ісуса і робила їй добрі вчинки так, наче вона була для неї подругою і я думаю що це не було лицемірство зі сторони Терезки, вона насправді хотіла любити по справжньому, а правдива любов є жертовною. Також мене вразила по новому історія про Закхея, як він сильно прагнув цієї зустрічі з Ісусом, що йому було байдуже, що люди подумають, коли він заліз на дерево, а також слова брата Казиміра, що ця зустріч з Ісусом, з Його любов’ю відбувається на людях, на зовні, тобто якщо я не буду вголос визнавати мого Господа, не буду Його так сильно прагнути , не буду свідчити і словом і ділом, що Він зробив в моєму житті, то це ще відбулась ця правдива зустріч.
мене вразив той момент, коли Ісус говорить, що найбільші грішники ввійдуть в Царство Боже першими, ніж праведники, бо в них велика потреба Бога, Його прощення, милосердя та любові, а праведники своїми зусиллями, намаганнями молитвами та добрими вчинками самі туди намагаються добратися. Побачила як важливо бути в правді і цілим серцем прагнути Господа, Його милосердя".
|
