Одна з учасниць скликання с.Ольга OFS з Києва ділиться: "Почули голос Ісуса і завітали на скликання 19 подружніх пар. Крім того приїхали близько 10 братів і сестер, які запрагли Слова Божого для свого подружжя, але другі половинки яких не змогли бути на скликанні. Дякую Ісусу за час, що могла перебувати в Його присутності разом з моїми братами і сестрами на молитві Адорації, на Літургії, під час конференцій і ділення в братерствах. Господь зціляв наші душі і тіла, звільняв від всякого непрощення, звинувачення і образ, що накопичилися в подружжях за весь період спільного життя.
На жаль в листі не можна описати, а тим більше передати повноту благодаті, яка сходила на всіх, хто перебував в цей час в Домі Марії. Господь через уста брата Казиміра нагадав нам про три етапи, які кожне подружжя переживає в своєму житті, а саме: захоплення, очищення і єдність. Якщо з етапом захоплення все зрозуміло, то на другому етапі рожеві окуляри спадають і ми починаємо бачити недоліки іншого. Подружжя неминуче входить в період кризи. «Зійди з хреста» - ось головна спокуса цього етапу. Щоб цього не сталося і подружжя не загинуло, просімо про Духа і буде дано нам: «Стукайте і вам відчинять». Господь дасть нам Свого Духа і ми воскреснемо. Тоді зможемо прийняти і полюбити свого чоловіка або дружину. Тоді зможемо зробити наступні три кроки до прощення і єднання в подружжі:
1. Я хочу зрозуміти тебе.
Забажати зрозуміти свою другу половину. Молитися до Господа в цих намірах.
2. Сісти за стіл переговорів.
Запросити до діалогу. Бути готовим вислухати його (її) до кінця. Не перебивати, не виправдовуватися, не захищатися. Як Ісус, перебувати на хресті. Не сходити з нього, якими б болючими чи (на наш погляд) несправедливими не були слова чоловіка або дружини. Почути і зрозуміти біль того, хто навпроти. Коли виговориться і заспокоїться, перепросити за все те недобре, що свідомо і несвідомо було спричинено найріднішій людині.
3. Не втікати.
Не залишати подруга самого. Не вдаватися до аргументів на кшталт: поживемо якийсь час окремо, поки «розберемося в собі».
Подружжя – це велике благословення Боже. Бог сказав: «Не добре чоловікові бути самому…» і створив жінку «…відповідну до нього». (Бут. 2, 18) Не випадково ми поєднали нашу долю саме з цим чоловіком, саме з цією жінкою. Господь з любов’ю приготував його (її) відповідним(-ою) для мене. Через взаємодію і стосунки з подругом Господь хоче будувати Своє Царство в моєму серці, в нашому подружжі, в нашій родині.
Життя є скороминучим. Можна прожити його, і не поцінити того Божого Дару, яким є наш чоловік або дружина. Не встигнути подякувати Богу. Не встигнути подякувати йому або їй. Тож не гаймо часу. Вчимося любити, вибачатися і дякувати вже сьогодні".