Любі брати та сестри мир вам! Хочу поділитися з вами, тим що мене доторкнуло на скликанні, яке відбулося в Острополі 10-12 грудня, де збиралися 1курс та помічники. 
Перед початком скликання Бог дав слово (уповаю, що від Господа):»Церкво
Моя! Ти сьогодні тепла, а не гаряча.
Я так прагну запалених сердець до справ Отця.
Тому скликаю вас, Мої друзі, щоб вас зодягнути Духом, запалити вас
Духом, бо хто буде свідчити про Мене? Ви будьте Моїми свідками, глашатаями
Євангелія, тоді цей світ пробудиться і багато прийдуть до Мене. Час близький,
не спіть, чувайте.” 
Наш Господь вірний своєму слову, Він зливав
своє слово через брата Казиміра. І уже в п’ятницю на службі Божій ми почули про покликання
апостола Матея. Мене наново вразили слова Ісуса: ”Йди за Мною!” Через ці слова
Матей зрозумів, що Ісус повірив у нього. І тут до мене прийшло усвідомлення,
що Господь так само і мене вибрав і
повірив у мене і послав мене на місію, хоч я вже на схилі літ. Боже який же Ти
незбагненний, що довіряєш
мені-недовіркові Свою справу: жити Євангелією і звіщати її. 
В суботу брат читав конференцію про
Авраама-батька віри. Коли Авраам не чув Бога то прийшов " голод”і в той час він
допустився принизливого поступка, але Господь проявив свою силу в тому "голоді”
і ще й обогатив Авраама. Мене торкнули такі слова:”Вірність Богу в "голоді”це дуже важливо і повірити
Богу, що Бог є Богом життя. З вірності Бог
видобуває добро, бо після "голоду” Бог дасть більше розпізнати справжній
Його Лик і Авраам побачив, що Бог Всемогутній.” І я недавно пережила
"голод” в моїх стосунках з моїм
сином, але Господь дав мені силу бути
вірною Йому і хоче щоб я повірила в Його
обітницю: ”Увіруй, спасешся ти і дім
твій.” Господи, поможи моєму невір’ю. 
Кожне слово, яке Бог промовляв до мене на
цьому скликанні було як меч, який пронизував моє серце і сокрушав його. І коли
почула, що Бог поділився з нами- людьми найдорожчим Скарбом-Своїм Сином, хоча
знав наші серця, бо віддав Ісуса на призволяще наших сердець, тобто на
призволяще мого серця; невірного, недовірливого, пихатого, заздрісного, з сумнівами і претензіями до Нього. Скільки
разів я принижувала Його своїми гріхами,
а Він мене прощав, бо любить. Боже, який Ти милосердний, помилуй мене і дай
мені Твого Духа щоб прийняти Твоє слово,
Твою любов, і мати життя в Тобі. 
Юля
|
