На фото: 90-ті роки ХХ ст. - світські францисканці київської спільноти складають обітниці в ІІІ Ордені. С.Алла Вдовенко крайня зправа.
16 вересня 2009
року, напередодні свята стигматів св.Франциска, відійшла до Дому Небесного Отця
наша сестра, світська францисканка з Києва Алла Вдовенко. Згадуємо її не просто
тому, що була прекрасною, дуже доброю людиною і чарівною жінкою. С.Алла була
першою старшою Регіональної структури ФОС в Україні, а пізніше першою старшою
Тимчасової Національної Ради ФОС в Україні.
Минув вже рік з
дня її смерті, але пам’ять про тиху святість нашої сестри досі жива. В серцях багатьох людей залишається багато теплих спогадів про неї і її життя.
Згадує Духовний Асистент
ФШЄ бр.Казимир OFM Cap: «Це перша річниця смерті нашої
сестрички Алли Вдовенко з Києва, а краще сказати - перша річниця народження. Рік тому «тиха
овечка Ісуса» Алла на Його руках була занесена до Дому Абба.
Ісус знайшов її
на початку дев’яностих років минулого століття в Києві, коли відкрився храм
св.Олександра, і покликав слідувати за Собою в євангельськім братерстві
францисканців. Алла була першою Старшою київської францисканської спільноти,
яка збиралась в монастирі капуцинів. Алла була також разом з нами в гурті
перших слуг ФШЄ. Вона внесла в розвиток Школи дуже багато свого серця, тепла,
добрих ідей. Вона завжди вміла побачити те маленьке, в чому ми мали потребу. В
її серці завжди було місце для нас і її спільноти. Часто Алла любила робити нам
маленькі подарунки, кожен з яких був неповторний. Якісь дрібнички, квіти на
столі, солодощі, свічки, листівки, паперові серденька несподівано з’являлись в
наших руках, коли Алла приходила на зустріч. Було в її серці також і місце для
бідних, яких вона часто годувала, йдучи на роботу або повертаючись додому
тунелями київського метро. Не забувала Алла і про тварин – собак та котів, які систематично
отримували свою порцію їжі, як тільки
вона виходила на роботу.
Найбільш, однак
вражає її довіра до Ісуса. Наприкінці життя вона дуже багато страждала через
невиліковну хворобу, не могла вже відкрито спілкуватись. В останні дні життя
вона сказала одній сестрі зі згромадження серцянок, що жертвує своє життя і
хворобу за ІІІ Орден і всю Церкву. В ті дні Алла жила ритмом від причастя до
причастя, як розповідали священики, які приносили їй Ісуса. Вони часто
розмовляли з нею і отримували втішання і молитовну підтримку. «То не ми її, а
вона нас втішала», - ділились вони зі мною.
Алла є
промінчиком світла в нашій київській спільноті ФОС і Церкви. Я вірю, що Вона
невипадково відійшла від нас напередодні Стигматів св.Франциска. В той день
відбулися її похорони. Ісус позначив її своїми ранами на серці, тому назовні
вона, як св.Франциск, сяяла світлом і любов’ю Христа Воскреслого.
Наше життя
змінюється, але не закінчується. Ісус, на якого Алла уповала, є Воскресінням і
Життям. Він є Богом любові, яку завжди так чекала Алла і яку посівала все своє
життя».
С.Анна FMM«Я пам*ятаю Аллу Вдовенко як дуже добру людину,
безкорисну. Я є однією з тих, які досвідчили від Алли теплої любові під час
зустрічей на Школі».
С.Людмила: «Під
час прощання з Аллою для мене особливим чином прозвучали слова, що життя
Аллочки було таким тихим, непомітно скромним і в той же час осяяне Божим
світлом. Вона сама випромінювала світло. І, як не дивно, це було помітно
особливо на піку страждання, болю. Жодного слова нарікання, жодних звинувачень,
претензій! В цю хвилину я зрозуміла, що до справжньої святості веде не бурхлива
праця на очах у всіх людей заради самозаспокоєння, задоволення мого
"его", а смиренність, внутрішня скромність, бажання жити для інших. Такою
була наша Аллочка. Тому під час Божої служби в моєму серці панував мир, тиха радість і впевненість, що Аллочка і в домі Отця
небесного буде дбати про нас, заступатися за ФШЄ, буде і надалі служити. Дякую
Господу, що дарував мені таку сестричку і дав приклад справжньої довіри до
Бога. Таку довіру мав Франциск, а
стигмати - знаки Божого обрання - це зриме підтвердження істини: дорога до Бога
лежить через терпіння і Хрест».
С.Людмила FMM: «Багато я особисто досвідчила від моєї Сестрички
любові і турботи. Могла проживати в її квартирі за мін. кошти, які йшли тільки
на оплату помешкання, таким чином могла залишатися в Києві і черпати Життя
Ісуса із наших зустрічей у спільноті і жити в Церкві».
|
