Завершилося скликання в Рибачому.
Час, коли Ісус нас збирав був наповнений молитвою подяки, молитвою на Євхаристії, на ночі чування, діленнями, спільним відпочинком на природі... Я так була вражена, як Ісус відповідає на глибоке прагнення мого серця. Світ, праця, буденне життя, і просто прагнула бути з Ісусом. І Він подарував мені цей подарунок. Бути поряд з Ним ці три дні. Поряд з Ним та з моїми братами та сестрами. Одна з них написала про останнє скликання -
" Было, конечно, все- и мессы и прославления Бога в песнях; и интересные конференции. Когда говорят все то, что ты вроде бы знаешь, но формулируется так просто и четко, что сразу собираются все мозги до кучи :) и правильно расставляются акценты. Пересказать все невозможно - только лично слушать надо!
Была и ночь молитвы при Пресвятых Дарах. Для меня присутствие на адорации наиболее ценные мгновения. Это время, когда ты можешь забыв о суете, проблемах, наконец даже о себе и полностью отдаться Богу в молитвах и общении. Просто отдать Ему свое время и самого себя. И приятно чувствовать рядом плечо своих братьев и сестер. Пусть даже сонных :), но несмотря на это, пришедших отдать Богу хоть что-то, что можем- свое время и любовь. Вообще, когда начинаешь понимать, что у тебя есть братья и сестры, на которых можно положиться; чувствуешь дух братства- от этого просто сердце замирает в сладких мгновения- ведь это же тааак круто! Дороже золота, дороже всего!
А также вместе с братьями и сестрами весело шагать по пыльной от припекающего солнца дороге, ведущей в славный белоснежный поселок Рыбачье; весело плескаться в соленых волнах Черного моря и чувствовать поддержку и дружеское плечо для особо одаренных личностей по части неумения плавать :). И вообще- как редко мы говорим "спасибо"! Спасибо за что-то и спасибо за просто так, и спасибо другу за то, что он рядом!
Своїми враженнями поділилась також с.Галина з Севастополя: "Про що говорить сьогодні Церква?Таке питання лунає в моєму серці після скликання.А відповідей є на мою думку і на радість багато.Церква кличе,постійно кличе до спасіння через Відкупителя.А тому і відбуваються
ці скликання в різних містах України,щоб зібрати Своїх дітей,дарувати Любов,зігрівати,говорити з ними...
Та й діти ,отримавши різні скарби,мають віднести їх в свої домівки,в родини,на працю,кожному ,хто трапляється на життєвому шляху.Бачу,що залишаю ці скарби собі,маю страх їх віддавати.Боюсь життя,хоча отримую від нього радість.Смерть приносить смуток,а життя переконує мене в красі і могутності Творця.
Саме ці роздуми я отримала під час нічного чування перед виставленними Пресвятими Дарами з суботи на неділю.
Кілька років назад мене запитала протестантка "на що направлена діяльність вашої Церкви?".Я відповіла їй,-на сім'ю,на відносини між чоловіком та дружиною,між батьками та дітьми.Тому,що Церква-це теж велика сім'я.
Подружні стосунки -завжди є актуальною темою. Бр.Казимир зрівняв їх із сіданням в один літак; має бути керівник польоту,а не два,щоб не розбитися;кожен хоче на парашуті вистрибнути з цього літака,але дитина буде стрибати або з матір'ю,або з батьком.
Зараз я навчаюсь шанувати чоловіків,бо раніше була не навчена.Ще й до того ж я їх просто ненавиділа після розлучення.
Хочу довіряти своє життя в руки Христа".
"Дуже дякую Ісусу за скликання в Рибачому яке Він подарував. Коли було невідомо, чи будуть скликання в Рибачому чи ні.... я почала ще більше цінувати цей час. Дуже просто звикнути до того, що є у нас наша ФШЄ, що скликання по-плану... а Ісус мені усвідомив, що наступного разу може і не бути.
Це скликання Ісус відкривав мені, що немає в середині мене впевненості в тому, що Він мене захистить, що Він є тими плечима, за якими, як за стіною. І на молитві, під час Євхаристії дарував цього досвідчити. Ісус укріпляв мою віру.Зміцнював любов'ю. Побачила в собі ще неучнівську ментальність, і слава Богу, що змогла побачити.Також ми просто відпочивали біля моря, купалися, готували сценки, і ділилися в братерствах. Братерства намагалися показати, як розуміють спражнього учня, і лише того, хто виконує традицію..."
|
