Завжди в моєму серці відбувається свято, коли споглядаю на братів та сестер, котрі приєднуються до братерства ФОС... цього разу, коли я слухала тремтячий голос Романа, я відкривала для себе глибину серця, усвідомлення ним усієї ваги та відповідальності за висказані слова, власної слабкості, а також... той його жест на колінах перед вітарем - був для мене - "довіряю Тобі Ісусе".
Поряд з ним в такий важливий для Романа момент стояла дружина Світланка, учасниця першого курсу, та дві донечки.
"Ось учень - подумала я, його слідами змогли прийти до Ісуса найближчі.
Переглядів:
416
|
Додав:
Diana
|
Дата:
13.10.2013
|
